- гомінкий
- -а́, -е́.Те саме, що гомінливий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
гомінкий
Смотреть что такое "гомінкий" в других словарях:
гомінкий — прикметник … Орфографічний словник української мови
гомінко — Присл. до гомінкий … Український тлумачний словник
голосний — 1) (про голос, звук який сильно звучить, добре чутний), гучний, дзвінкий, звучний, гримкий, зичний; оглушливий, оглушний (який спричиняє біль у вухах); громохкий (сильний і різкий); лункий, ляский, ляскотливий (з відгомоном); заливчастий,… … Словник синонімів української мови
балакучий — (який полюбляє багато балакати), балакливий, говіркий, говірливий, язикатий, пащекуватий, просторікуватий; гомінкий, гомінливий, лепетливий (який багато й голосно говорить); щебетливий, цокотливий (перев. про жінок і дітей гомінливий) … Словник синонімів української мови
лункий — (який голосно й чітко звучить), дзвінкий, голосний, гучний, гомінкий; ляский, розкотистий (який добре відбиває звук, має сильний резонанс) … Словник синонімів української мови
галасливий — (який зчиняє галас; сповнений галасу, криків), гамірливий, гамірний, гучний, гомінливий, гомінкий, бучний, голосний, шумливий, галасуватий … Словник синонімів української мови
говіркий — (охочий до розмов), балакучий, балакливий, гомінливий, гомінкий, говірливий, лепетливий … Словник синонімів української мови
шумний — I (який видає, утворює шум, відбувається з шумом; сповнений шуму), шумливий, шумкий, гомінкий, гомінливий II див. бурхливий 3) … Словник синонімів української мови
голосний — а/, е/. 1) Який сильно звучить, добре чутний; гучний. || Шумливий, гомінкий. 2) перен. Який став широко відомим; загальновідомий. 3) перен. Надмірно претензійний. 4) лінгв. Який утворюється за вільного проходження повітря з легенів крізь ротову… … Український тлумачний словник
поголосний — а, е, діал. Гамірливий, гомінкий … Український тлумачний словник
